Звільнення за скороченням чисельності або штату працівників

Версія для друкуВерсія для друку

Звільнення за скороченням чисельності або штату працівників

 За частиною 3 ст. 64 Господарського кодексу України власник або уповноважений ним орган має право визначати чисельність працівників і штатний розпис підприємства (установи).

Згідно з п.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у разі змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Статтею 49-2 КЗпП України передбачено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Під час вивільнення працівників у разі змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації . Якщо вивільнення є масовим відповідно до ст.48 Закону України «Про зайнятість населення» власник або уповноважений ним орган повідомляє державну службу зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Вимоги ч.1-3 цієї статті не застосовуються до працівників, які вивільняються у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, пов’язаними з виконанням заходів під час мобілізації, на особливий період.

Державна служба зайнятості інформує працівників про роботу в тій самій чи іншій місцевості за їхніми професіями, спеціальностями, кваліфікаціями, а в разі їхньої відсутності - підбирає іншу роботу з урахуванням індивідуальних побажань і суспільних потреб.

Також звільнення у зв’язку із скороченням чисельності або штату працівників допускається, якщо неможливо перевести працівника (за його згоди) на іншу роботу (ч.2 ст. 40 КЗпП).

Згідно з ч. 1 ст.32 КЗпП України переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість, допускається тільки за згоди працівника, за винятком випадків, передбачених ст.33 КЗпП України, та в інших випадках, передбачених законодавством.

Тому у разі наявності у штатному розписі установи посади, на яку може претендувати такий працівник, його переводять відповідно до ч. 1 ст. 32 КЗпП України. У разі переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві (в установі) працівник не звільняється. При цьому роботодавець повинен отримати згоду працівника на переведення, що передбачено ч.1 ст. 32 КЗпП України, видати наказ про переведення й ознайомити з ним працівника під особистий підпис.

У разі відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю  або у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації цей працівник підлягає звільненню за п.1 ст.40 КЗпП України.   

 

Головний державний інспектор

Управління Держпраці у

Полтавській області                                                                         В.Ковтун

Наверх ↑