Тіньова зайнятість і Пенсійний фонд: втрачені можливості

Версія для друкуВерсія для друку

Система пенсійного страхування входить до числа основних базових інститутів забезпечення соціального захисту. Забезпечення фінансової стабільності системи, її розвиток – одне з найважливіших завдань розбудови соціально-орієнтованої ринкової економіки в Україні. Ефективність функціонування пенсійної системи, насамперед визначається її спроможністю повною мірою виконувати взяті на себе фінансові зобов'язання з виплати пенсій. У свою чергу, її фінансова спроможність є запорукою не лише рівня якості життя значної частини населення країни - пенсіонерів, а й стабільності економічної системи та позитивного іміджу держави на світовій арені. Здійснення реформ в Україні має кінцеву мету - побудову сучасної європейської країни з розвинутою економікою, спроможною задовольнити соціальні потреби її громадян. За таких умов у країні не в повній мірі забезпечуються соціальні гарантії для реалізації одного з найголовніших прав людини – права на працю. Сучасний стан ринку праці України характеризується несприятливими тенденціями щодо рівня зайнятості населення та неефективного використання робочої сили. Тіньова зайнятість, ухилення від сплати єдиного соціального внеску, виплата заробітної плати в конвертах набули надзвичайного розповсюдження, що супроводжується негативними наслідками як для держави, так і для працівників. Тому одним із головних завдань державної політики України є концентрація зусиль усіх гілок влади на комплексному здійсненні радикальних економічних, адміністративних, управлінсько-організаційних заходів щодо легалізації зайнятості та заробітної плати.   
Окрім того, зайнятість населення у тіньовому секторі обмежує можливість реалізації більшості соціальних прав, передбачених Конституцією та трудовим законодавством України, позбавляє громадян мінімальних соціальних гарантій.
Пріоритетним завданням для українського ринку праці є перехід від моделі з дешевою робочою силою до моделі з високим рівнем оплати й ефективною працею, що виступить в ролі стимулу для повернення працюючих в офіційний сектор економіки та приведе до збільшення їхніх доходів, надходжень до бюджету та соціальних фондів.
Реформа пенсійної системи і сфери доходів сприятиме створенню стимулів для детінізації ринку праці та запровадження системи соціального страхування.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону України ”Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” фізичні особи-підприємці,в тому числі ті,які обрали спрощену систему оподаткування, є платниками єдиного внеску.
Єдиний соціальний внесок для платників, в тому числі фізичних осіб-підприємців, встановлюється у розмірі 22 відсотків до бази нарахування ( частина п'ята статті 8 Закону).
Для зарахування в трудовий стаж певного відпрацьованого періоду фізичній особі необхідно сплачувати щомісячно не менше мінімального страхового внеску. Закон України № 1058 від 9 липня 2003року “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування “що набрав чинності з 1 січня 2003, передбачає  що період роботи та одержаний в цей час працівником заробіток, можуть бути враховані при обчисленні пенсії винятково за умови сплати страхових внесків. Процитуємо поняття страхового стажу відповідно до вищеназваного закону : “Страховий стаж - це період, протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок”.
У 2019 році мінімальний страховий внесок для фізичних осіб-підприємців становить 918.06 грн. на місяць (4173 грн*22 відсотки).
З 1 січня 2018 року Законом № 2148”Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій”, для фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та віднесені до першої групи платників єдиного податку,скасовано норму щодо можливості сплачувати єдиний внесок у сумі, яка не може бути меншою за 0.5 ставки мінімального страхового внеску. Обов'язковою є сплата єдиного внеску у сумі не менше 918,06 грн. щомісяця.
Пенсійним фондом України проведено аналіз даних реєстру застрахованих осіб, в частині відомостей щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями, які надходять від Державної фіскальної служби в порядку обміну інформацією.
За результатами аналізу встановлено, що за 2018 рік недоотримано значну суму надходжень частини єдиного внеску від фізичних осіб-підприємців.
Нагадаємо, що Законом України ”Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” ( Закон 2148 від 03.10.2017року) змінено норми статті 26 Закону 1028 та визначено нові умови виходу на пенсію за віком починаючи з 1 січня 2018 року. Зокрема з 1 січня 2018 року мінімальний страховий стаж для призначення пенсії збільшено з 15 до 25 років з його подальшим збільшенням на 1 рік, у 2028 році не менше 35 років.
Тому кожен хто ухиляється від сплати страхових внесків, хто погоджується на  використання своєї праці без укладання трудової угоди може порахувати, скільки років йому необхідно працювати для отримання мінімальної  пенсії.
На сьогодні пріоритетним завданням держави є створення сприятливих умов для легальної економічної діяльності, що сприятиме детінізації ринку праці та соціально-економічному розвитку країни. Над цією проблемою і працюють сьогодні у Пенсійному фонді України.                                           
                                                

Глобинський відділ обслуговування

громадян  управління обслуговування

громадян ГУПФУ в Полтавській області

Наверх ↑