Інформує Кременчуцька ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області

Версія для друкуВерсія для друку

НА АДРЕСУ КРЕМЕНЧУЦЬКОЇ ОДПІ НАДІЙШЛО 7  ЗАПИТІВ НА ПУБЛІЧНУ ІНФОРМАЦІЮ

Потягом січня – липня 2018 року до Кременчуцької ОДПІ надійшло 7 запитів  на отримання публічної інформації. Серед запитувачів: 1 запит від юридичних осіб та 6 запитів – від громадян.
Запитувачі зверталися з проханням надати інформацію щодо: сплати податку на прибуток комунальними підприємствами; отримання довідок 10-ЄСВ та 12-ООП;  отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб; отримання копій податкової звітності.
Відповіді на запити надано запитувачам у встановлені законодавством строки, тобто  протягом  п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Однак, по 5 запитам на інформацію Кременчуцькою ОДПІ відмовлено у наданні інформації з таких причин:
- 4 запити за змістом не підпадають під дію ст.1 Закону України „Про доступ до публічної інформації”. Запитувачам надано роз’яснення щодо процедури отримання, запитуваної ними інформації.
-  1 запитувачу відмовлено у зв’язку з порушення вимоги пункту 2 статті 10 Закону України "Про доступ до публічної інформації" у частині надання розпорядником інформації на вимогу осіб, яких вона  стосується (у даному випадку запитувана інформація є конфіденційною та не стосувалася запитувача).
Нагадуємо, отримати публічну інформацію, розпорядником якої є Кременчуцька ОДПІ, може кожен бажаючий, надіславши листа-запита за адресою: 39600, м. Кременчук, вул. Троїцька, 76 або на електронну адресу: pl.dpi03rez@sfs.gov.ua/ Також запит можна подати безпосередньо в ЦОП Кременчуцької ОДПІ. 

СОЦІАЛЬНО ЗАХИЩЕНИХ ЖИТЕЛІВ М. ГЛОБИНЕ  ПОБІЛЬШАЛО
Одним із пріоритетних напрямків діяльності ДФС залишається легалізація трудової зайнятості. Аби всі громадяни були соціально захищеними, а бюджети територіальних громад не втрачали кошти від прихованих доходів, фахівці податкової служби постійно проводять системну роз’яснювальну роботу та беруть участь у роботі міжвідомчих робочих груп із легалізації найманої праці.
За січень-липень 2018 року податківці взяли участь у 8 спільних рейдах по м.Глобине у складі комісії з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення.
В ході рейдів обстежено 101 об’єкти здійснення діяльності, переважно тих, які здійснюють діяльність у таких сферах: роздрібна торгівля, надання послуг, громадське харчування.
За результатами проведених рейдів порушення встановлено у 16 фізичних осіб-підприємців. Виявлено 16 неоформлених найманих працівників.
Внаслідок проведеної роз’яснювальної  роботи: оформлено трудові відносини  з 24 найманими працівниками.
Підсумками проведеної роботи є додаткове надходження до бюджетів: податку на доходи фізичних осіб – 16,8тис. грн., єдиного внеску – 19,7 тис. грн, військового збору  - 1,3 тис.грн.

УВАГА! ІНФОРМАЦІЯ ПРО РОБОТУ ЦЕНТРУ ОБСЛУГОВУВАННЯ ПЛАТНИКІВ У СВЯТКОВІ ТА ВИХІДНІ ДНІ СЕРПНЯ
Кременчуцька ОДПІ інформує, що з метою організації якісного виконання органами ДФС покладених завдань з обслуговування платників податків - надання адміністративних послуг, Центри обслуговування платників у святкові та вихідні дні серпня працюватимуть за таким режимом:
23 серпня 2018 року – центри обслуговування платників будуть працювати за режимом роботи ОДПІ - до 17 год .00 хв.;
25 серпня 2018 року – робочий день відповідно до затверджених графіків роботи ЦОП - до 13 год.00хв.;
24, 26 серпня 2018 року – вихідні дні.

СУБ’ЄКТИ   ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ – НЕ ДОПУСКАЙТЕ УТВОРЕННЯ ПОДАТКОВОГО БОРГУ
Кременчуцька ОДПІ наголошує, що відповідно до вимог п.п.8 п.п. 298.2.3 п.298.2 ст.298 ПКУ платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, при наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.
Погашення податкового боргу – це зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом (п. п. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
ДФС України у своєму листі від 13.11.2017 №30848/7/99-99-13-01-02-17 акцентує увагу платників на тому, що у випадку, коли платник податків не здійснить такий перехід самостійно, контролюючий орган має право виключити його з реєстру платників єдиного податку. Разом з тим, ДФС України звертає увагу, що підлягає виключенню з реєстру платник, який допустив наявність податкового боргу не як фізична особа, а саме як суб'єкт підприємницької діяльності.

ЮРИДИЧНА ОСОБА: ЧИ МОЖНА ПЕРЕЙТИ НА «СПРОЩЕНКУ» ПРОТЯГОМ РОКУ
Кременчуцька ОДПІ нагадує, що відповідно до п. п.298.1.4 п.298.1 ст.298 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п. п.298.1.4 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст.291 ПКУ.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених гл.1 р. XIV ПКУ.

ПРИПИНЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ  ФОП: КОЛИ ПОДАВАТИ ЗВІТ З ЄСВ
Відповідно до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Мінфіну України від 20.04.2015 р. № 449, платниками єдиного внеску є фізичні особи підприємці, в тому числі фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку.
Фізичні особи — підприємці, в тому числі фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку, формують та подають до органів фіскальної служби звіт з ЄСВ самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом.
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця така особа зобов’язана подати сама за себе звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна» фізичні особи — підприємці формують і подають до органу фіскальної служби  протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
Останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення.
Єдиний внесок сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання звіту із зазначенням типу форми «ліквідаційна».

ПЛАТНИК ЄДИНОГО ПОДАТКУ 2-ї ГРУПИ НАДАЄ ПОСЛУГИ. ЩО НЕОБХІДНО ЗНАТИ ПРО ОБМЕЖЕННЯ?
Другу групу єдиного податку мають право обрати фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб,
- обсяг доходу не перевищує 1,5 млн грн.
Отже, підприємці - платники єдиного податку 2-ї групи мають право надавати послуги тільки платникам єдиного податку або населенню.
Тобто, якщо платник єдиного податку 2-ї групи у господарських відносинах з іншим суб'єктом господарювання, який не є платником єдиного податку, відповідно до умов договору виступає як виконавець послуг, то такий підприємець не може перебувати на другій групі.
У разі недотримання зазначеного обмеження, необхідно перейти на загальну систему оподаткування з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася заборонена діяльність.
Крім того, до доходу, отриманому платником єдиного податку 2-ї групи від провадження забороненої діяльності, застосовується ставка єдиного податку у розмірі 15 відсотків.
Зазначена норма визначена абз. другим п. 291.4 ст. 291; п.п. 4 п.293.4 ст. 293 та п.п.9 п.п. 298.2.3 ст. 298 Податкового кодексу України.

ДІЗНАЙТЕСЬ КОЛИ ПІДПРИЄМЦІ – ПЛАТНИКИ ЄДИНОГО ПОДАТКУ ЗАСТОСОВУЮТЬ РРО
Реєстратори розрахункових операцій (РРО) та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) та наданні послуг фізичними особами – підприємцями, які відносяться до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.
РРО не застосовуються платниками єдиного податку:
- першої групи;
- другої і третьої груп (підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн.
При цьому, зазначена норма не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.
Постановою КМ України від 16.03.2017 № 31 (набрала чинності з 08.05.2017) затверджено "Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій".
Отже, платники єдиного податку 2-ї і 3-ї груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, з метою визначення необхідності застосування РРО, повинні самостійно визначити перевищення обсягу доходу понад 1 млн грн.
При розрахунку враховується обсяг доходу за поточний звітний податковий рік.
Доходом платника єдиного податку – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі.
До доходу не включаються пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн грн застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим.
У такому випадку застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.
У разі встановлення протягом календарного року, в ході проведення перевірки, факту непроведення розрахункових операцій, через РРО з фіскальним режимом роботи, до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
- вчинене вперше - 1 гривня;
- за кожне наступне вчинене порушення – 100% вартості проданих з порушеннями товарів (послуг).
При цьому, згідно з чинним законодавством платник єдиного податку другої і третьої груп (підприємець) не залишається на спрощеній системі оподаткування у разі сплати штрафних (фінансових) санкцій за непроведення розрахункових операцій через РРО.
Зазначена норма передбачена п. 292.1, п. 292.3 ст. 292; п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу; п. 6 ст. 9 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

ЯК ПОВЕРНУТИ ПОМИЛКОВО ТА/АБО НАДМІРУ СПЛАЧЕНІ СУМИ ГРОШОВОГО ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ТА ПЕНІ
До якого контролюючого органу необхідно подавати заяву для повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов’язання та пені, крім єдиного соціального внеску, згідно з п. 43.1 ст. 43 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до ст. 43 ПКУ та ст. 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (п. 43.3 ст. 43 ПКУ).
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (п. 43.4 ст. 43 ПКУ).
Органи Державної фіскальної служби (далі – ДФС) при поверненні помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань (далі – переплати) керуються ст. 43 ПКУ та Порядком взаємодії територіальних органів ДФС України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 № 1146 (далі – Порядок № 1146).
Повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення (п. 5 Порядку № 1146).
Отже, для повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов’язання та пені, крім єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, платнику податків необхідно подати заяву у довільній формі до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

ПОДАТОК НА НЕРУХОМЕ МАЙНО, ВІДМІННЕ ВІД ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЛЯНКИ, НА СПІЛЬНУ ВЛАСНІСТЬ
Кременчуцька ОДПІ  нагадує, що відповідно до пп.266.2.1 п.266.2 ст.262 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка.
Згідно з ст.355 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Так, відповідно до ЦКУ спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною. Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Співвласники мають право уповноважити одного з них на вчинення правочинів щодо розпорядження спільним майно).
Підпунктом 266.1.2 п.266.1 ст.266 ПКУ визначено платників податку у разі перебування, зокрема, об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб, зокрема якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений у натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом.
Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування, які перебувають у власності фізичної особи, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з пп.266.7.1 п.266.7 ст.266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Згідно з пп.266.7.3 п.266.7 ст.266 ПКУ платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:
об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
права на користування пільгою із сплати податку;
розміру ставки податку;
нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Таким чином, фізособи - співвласники житлової нерухомості, яка перебуває у їх спільній сумісній власності, але не поділена у натурі, можуть повідомити контролюючий орган про визначеного за їх згодою платника податку на нерухоме майно, звернувшись з письмовою заявою за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості.

НОВІ СЕРВІСИ В ЕЛЕКТРОННОМУ КАБІНЕТІ ПРИ РЕЄСТРАЦІЇ ПОДАТКОВИХ НАКЛАДНИХ/РОЗРАХУНКІВ КОРИГУВАННЯ
Платники податку на додану вартість мають змогу скористатися новими сервісами в Е-кабінеті під час реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування. Зокрема:
-в Електронному кабінеті є можливість подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо вони складені на одного отримувача за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних відображені однотипні операції. Однотипними операціями є операції з однаковими кодами товарів згідно з УКТ ЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг;
- для уникнення помилок при складанні розрахунків коригування до податкової накладної платники можуть скоритися сервісом, який дозволяє переглянути повну інформацію щодо податкової накладної з урахуванням всіх зареєстрованих до неї розрахунків коригування кількісних і вартісних показників.
Доступ до інформації надано в приватній частині (особистий кабінет) Електронного кабінету у розділі «ЄРПН». За заданими параметрами пошуку податкової накладної відображається остаточний розрахунок з урахуванням всіх наступних зареєстрованих до неї розрахунків коригування;
- можна здійснити перегляд розрахункових показників навантаження та суми ПДВ, зазначені платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді;
- платники мають змогу скористатися Реєстром ПН/РК, реєстрація яких зупинена. Він розміщений у відкритій частині Електронного кабінету. За допомогою цього сервісу платники мають можливість в он-лайн режимі переглядати інформацію щодо розгляду та статусу зупинених документів. Пошук інформації в Реєстрі здійснюється за такими фільтрами: «Індивідуальний податковий номер», «Номер ПН/РК», «Дата складання ПН/РК».
Всі ці сервіси є допомогою для бізнесу під час процесу реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, які скорочують час на пошук необхідної інформації та допомагають уникнути помилок при складанні розрахунків коригування.

ПОДАТКОВИЙ КАЛЕНДАР
Понеділок, 20 серпня 2018
Останній день подання
• податкової декларації з ПДВ за липень платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю
• декларації акцизного податку за липень**
• податкової декларації з рентної плати за липень з розрахунком:
• рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
• рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;
• рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
• рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України
• податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за липень у разі неподання податкової декларації на 2018 р.
• звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма № Д4 (місячна)) за липень
Останній день сплати
• єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування роботодавцями за липень (крім гірничих підприємств)
• авансового внеску з єдиного податку на серпень платниками першої та другої груп

                                                                           

Кременчуцька ОДПІ Головного управління
ДФС у Полтавській області

 

Наверх ↑