Трудові відносини на підприємстві та соціальний захист працюючих

Версія для друкуВерсія для друку

Історично склалося, що право на працю в нашій державі може реалізуватися різними шляхами і способами. Одні громадяни займаються індивідуальною трудовою діяльністю (приватні підприємці, власники підсобних господарств – які не пов’язані і не залежать ні від кого), інші виконують певну роботу на власний страх і ризик на підставі цивільно-правових угод, інші ж влаштовуються на роботу шляхом укладення трудового договору і працюють як наймані працівники на підприємствах, установах і в організаціях незалежно від форм власності.

Розмежування трудових і цивільно-правових договорів на практиці має велике значення, оскільки їх невірне трактування може спричинити помилки в застосуванні законодавства України. Трудовий та цивільно-правовий договори по-різному укладаються, змінюються, розриваються та створюють відмінні один від іншого правові наслідки. У випадку виникнення конфлікту між сторонами укладеного договору необхідно чітко визначитись, який вид договору між ними був укладений, тому як законодавство про працю поширюється тільки на осіб, що уклали трудовий, а не цивільно-правовий договір. У чому полягає відмінність між цими договорами? Головна відмінність між трудовим і цивільно-правовим договорами полягає в предметі договору. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом цивільно-правових відносин є результат цієї праці. Тому цивільно-правові договори застосовуються, як правило, для виконання конкретної роботи, спрямованої на одержання результатів праці, і у разі досягнення цієї мети договір вважається виконаним і дія його припиняється. Таким чином, він застосовується для реалізації визначених, найчастіше разових робіт.

За трудовим договором працівник знаходиться із роботодавцем у тривалих відносинах і зобов'язаний виконувати роботу, визначену посадовою інструкцією. За цивільно-правовими договорами підрядник зобов`язується виконати на свій страх і ризик визначену роботу за завданням замовника з його або власних матеріалів. За трудовим договором роботу працівників має організовувати роботодавець, створюючи працівникові необхідні умови для виконання роботи, забезпечуючи його сировиною, матеріалами та необхідними інструментами. Працівник також має право на охорону праці, а в разі не гарантування безпечних умов праці може відмовитися від виконання роботи без настання для нього яких-небудь негативних наслідків. Під час укладання цивільно-правових договорів процес праці виконавця не регламентується. Підрядник сам організовує свою роботу, визначає час початку і закінчення щоденної роботи, розподіляє час роботи і її тривалість на свій розсуд. Праця слугує тут лише способом виконання зобов'язань.
Натомість працівник за трудовим договором у процесі виконання трудової функції має дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку, встановлених на підприємстві, в організації чи установі роботодавця. Тобто працівник зобов'язаний дотримуватись режиму робочого часу, починати роботу у встановлений власником час і закінчувати роботу не раніше часу, зазначеного в правилах внутрішнього трудового розпорядку. Саме виконання працівником конкретної функції, нерозривно пов'язане із підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядкові, і відокремлює трудовий договір від цивільно-правових договорів, предметом яких є лише визначений результат праці, виконання індивідуального трудового завдання (замовлення, доручення), здійснюваного без підпорядкування роботи виконавця внутрішньому трудовому розпорядкові на підприємстві, в організації чи установі. Уклавши трудовий договір, роботодавець не тільки використовує працю працівника, але і приймає на себе зобов'язання по наданню йому певних гарантій, пільг, в тому числі на соціальне забезпечення. Мова йде про надання щорічної оплачуваної відпустки, соціальних, навчальних відпусток, скороченого робочого часу для певних категорій працівників, встановлення знижених норм праці для неповнолітніх і осіб зі зниженою працездатністю, надання гарантійних і компенсаційних виплат. Роботодавець сплачує страхові внески за працівників підприємств до фондів соціального страхування; надає інші соціально-трудові пільги і гарантії за рахунок прибутку підприємства. Уклавши цивільно-правовий договір, власник, як сторона договору, за чинним законодавством також несе витрати по внесках на соціальне страхування. Однак цим і вичерпується його соціальна діяльність. Особливістю є те, що у такому випадку роботодавець виконує свій соціальний обов'язок відносно усього суспільства, а не працівників конкретного підприємства, які не мають всіх перерахованих вище прав. Тому працівникам, котрі можуть спокуситися на дуже незначні переваги цивільно-правових форм найму, слід пам’ятати, що їх права та інтереси як фактичних виконавців за виконану роботу, залишаються суттєво незахищеними. Адже у таких випадках не діють гарантії, які встановлені законодавством про працю України.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" однозначно визначає умови застосування соціального страхування від нещасного випадку на виробництві - укладення трудового договору. Тому, для тих громадян, які погоджуються на укладення цивільно-правового договору, пропонуємо звернутись до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України за місцезнаходженням та укласти договір про добровільне страхування. Тільки у цьому разі при настанні страхового випадку на виробництві, добровільно застрахована особа гарантовано одержує від держави в особі Фонду страхові виплати та інші медико-соціальні послуги, визначені законодавством.

Телефони відділення з питань роботи з роботодавцями та з питань охорони праці на підприємствах, розслідування та ведення обліку нещасних випадків, призначення та здійснення страхових виплат, соціальних послуг Фондом потерпілим на виробництві
тел.(факс) 05365 27030, 05365 26555
моб.тел. 050 045 36 81, 096 190 45 35

Страховий експерт з охорони праці відділення

ВДФССНВ ПЗУ у Глобинському районі

Яременко Д.А.

Наверх ↑