Історія районного архіву

Версія для друкуВерсія для друку

 

                                                                         Архівний сектор
                                                                                                      Глобинської райдержадміністрації
                                                                          вул. Леніна,  230/2,  м. Глобине
                                                                          тел. 2-16-34
                                                                      

      
            За переказами, на місті сучасного Глобине існував хутір Маленький Кагамличок, першим власником якого був козак Глоба.  За переписом 1871 року село записане у Городиській сотні Миргородського полку, з ліквідацією полкового устрою віднесено до Городиського повіту Київського намісництва, з 1789 р. – до Градизького повіту Катеринославського намісництва, з 1796 – до Кременчуцького повіту Малороської губернії ( з 1802 р. – Полтавської). З 07.03. 1923р. Глобине стає селом – центром Глобинського району Кременчуцького округу. З лютого 1932 р. до вересня  1937 р. – у складі Харківської області, з вересня 1937 року віднесено до складу новоутвореної Полтавської області.  З 13.04.1957 р.  – селище міського типу.   З  16.12.1976 р.  віднесено до категорії міст районного підпорядкування.
            Вся історія людського суспільства,  історія країни, історія рідного міста, історія робочого місця – все взаємопов’язане.
           Якщо  однією із основ архівного будівництва є декрет “Про реорганізацію і централізацію архівної справи “, підписаний В.І. Леніним 1 червня 1918 року, за яким документальні матеріали відомчих архівів державних установ і архівів приватних осіб оголошувались державною власністю, заборонялось знищення документальних матеріалів і для збереження їх створювались державні архіви.
           Але міські та районні державні архіви “народились” лише після Постанови Секретаріату Всеукраїнського Центрального виконавчого комітету (Протокол 321/506 від 10 листопада 1931 р.) шляхом перетворення їх з архівів міських та районних  Рад, і мали завдання концентрувати документальні матеріали свого міста, району.
           Проведення адміністративної реформи 1930 року вимагало й перебудови мережі архівних установ.
          На виконання цієї Постанови Харківській облфінвідділ надав міськфінвідділам кошти на облаштування архівів й утримання “завідателя”.   Вже 20 вересня цього ж 1932 року відбулася нарада представників архівів.
          Як вже згадувалось вище, і історія великої країни, і історія лише районного архіву – все взаємопов”язане, і все залишає свій слід, тому все повинно вивчатися з джерел,  вивчатись на підставі фактів.
          Але, на жаль, при вивченні документів, до яких ми маємо доступ, перше нагадування про наш місцевий архів зустрічається лише в грудні 1938 року.
Хоча це і не дуже приємна подія (це наказ по Глобинському райвиконкому від 28.12.1938 р. про звільнення зав. райархівом  тов. Бойко В.С. з роботи, а  призначена зав. райархівом  Лазеба К.Б.), але ж це підтвердження тому, що і в Глобине на цей час вже працював районний державний архів.
           На той період районні архіви зобов’язані були складати щомісячні плани-календарі концентрації архівних матеріалів, виконувати завдання щодо прийому документів на державне зберігання, організовувати чіткий облік архівних матеріалів, що підлягають передачі до державних архівосховищ. Архівним установам було категорично заборонено приймати на державне зберігання неупорядковані державні матеріали. За порушення правил зберігання документів, їх знищення або втаювання від реєстрації і передачі на державне зберігання службовці та приватні особи підлягали кримінальній відповідальності.
          Адміністративно-територіальна реформа 1932 р, на Україні та перебудова внаслідок цього радянського державного апарату привели до створення нових державних і громадських установ і організацій, в діяльності яких почали відкладатися архівні матеріали з питань господарського і культурного будівництва. За цих умов відповідальним завданням районних архівів був контроль за їх збереженням і підготовка до концентрації в державні архівосховища.
           Поряд з  обліком відомчих архівів районний архів проводив роботу щодо обстеження їх стану, надання необхідної методичної і практичної допомоги.         
           Не зайве буде нагадати, що на той час на території теперішнього Глобинського району було три райони: Глобинський, Градизький , В.Кринківський. І, як слідство,  при реорганізації архівних органів було створено 3 районних державних архіви.
          Проводячи пошук хоч яких-небудь документів, підтверджуючих роботу районних архівів,  працівників архівів вказаних районів, ми намагалися  по крихтам встановити діяльність районних архівів, прізвища завідувачів –  історію не тільки Глобинського, а і архівів Градизька та Кринок.
         Серед документів, які знаходяться на збереженні в Держархіві Полтавської області  є “звіт Градижського райархіву”, датований 02.07.1939 р., з якого можна  встановити, що з 28.03.1939 р. завідувачем Градизького райархіву працював Осауленко Петро Дмитрович, 1915 року народження.
          В цей самий період на лист облархівного управління від 10.06.1939 р., за підписом секретаря Глобинського райвиконкому Головаша, надійшло повідомлення, що завідуючого райархівом у нас немає”.
          Відповідь В.Кринківського голови райвиконкому Л.Дяченка:” всі  архівні матеріали передано у розпорядження органів НКВД В.Кринківського району, зарплата заврайархіва  по кошторису райвиконкому була призначена 135 крб. в місяць, але самого завідуючого зараз немае”.
           Власне кажучи, що на період переходу архівних органів у систему Народного комісаріату внутрішніх справ ( з квітня 1938 р.) райархіви Глобине і Кринок  залишились без завідувачів.
           Прикро, але  прийомо-здаточних актів архівних матеріалів у відомства НКВД (1939р.) не збереглося ні з одного із наших районів.
           Передача архівних установ у віданні НКВД певною мірою вплинула і на стан районних архівів. Було зобов”язано  голів виконкомів районних і міських Рад забезпечити рай- і міськархіви засобами і матеріалами для обладнання і охорони приміщень, заборонено переміщення рай-, міськархівів без погодження з КНВС УРСР.
          З того часу архівні документи районів йдуть також з грифом “Секретно”.
          По відомостях до звітів, що збереглися, ми можемо встановити, що на той час в районних архівах (Глобине, Градизька, Кринок) проводилась робота по внутрішньому упорядкуванню документів: в Градизькому райархіві  налічується на той час, а це 1940 р., всього 135 фондів, але упорядковано всього 2 фонди.
          Звіт Градизького райархіву підписаний завідуючим Гринденко . При звіті є пояснення: райархів має окреме приміщення, в якому є 4 кімнати, з них одна робоча, а 3 для архіву.
           Співставляючи ті матеріали, які можливо знайти в Держархіві за 1941 рік, можна зробити слідуючи висновки.
           На цей період в Градизькому райархіві  завідувачем працює Гринденко А.Ф. ( ним підписаний звіт за 1940 рік, є підписані матеріали за 1941р.); в Глобинському райархіві – Коваленко І.М.;  в Кринківському райархіві  до квітня 1941 р. працював завідувач Шкуренко С.Я., з квітня 1941 р. – Дудник І.Є.
          Це збереглися особові рахунки працівників.
          Цікавим буде і таке повідомлення, що в 1941 році Кринківським райархівом “куплено 2 стула по цене 7 руб.75коп., и 1 чернильный набор за 8 руб.70 коп.”
         В документах за ці роки районні архіви всебічно висвітлювали історію українського народу, проведена значна робота по упорядкуванню зібраних матеріалів та їх використанню.
          Віроломний напад гітлерівської Німеччини на Радянський Союз примусив перебудувати роботу архівних установ на воєнний лад. Це вимагало від архівних працівників особливої енергії і самовідданості в справі врятування архівних матеріалів. Архівні установи готували найважливіші архівні документи до евакуації в глибокий тил.
          За часів гітлерівської окупації було знищено або вивезено велика частина архівних документів.
          Успішні наступальні дії радянських військ влітку – восени 1943 р. , і визволення у вересні 1943 року даних районів, створили сприятливі умови для відновлення роботи райархівів.      
          Полтавським обласним комітетом депутатів трудящих, з метою створення документальної бази для історії “вітчизної “ війни радянського народу проти німецьких окупантів, була видана Постанова, де зобов’язано “збирати усі документи через керівників установ, підприємств, організацій, домоуправлінь, також при вселенні в будинки, де раніше знаходились установи, створені німецькими окупантами”.
         Але звітів про виконану роботу “с дня восстановления” по Глобинському, Градизькому і В.Кринківському районах не збереглося.
         Є дані, що з 05.11.1944 р. завідувачем Глобинського райархіву  працювала Слюсарева М.; з 10.09.1944 р. – завідувач В.Кринківського рай архіву Попова Анастасія Анатоліївна; з 15.10.1944 р. – завідувач Градизького райархіву  Шестидесятна Дар”я  Михайлівна.
         Вивчаючи “Книгу учета актов ущерба, причиненного немецко-фашистскими войсками” звертаєш увагу на висновки комісій, створених при райвиконкомах.
По вищевказаним районам вони звучать так: “уничтожены документальные материалы  периода 1925-1941 г., содержащие в себе как справочные данные, так и научно-исторические”.
         По Градизьку знищено 80 фондів, 25000 одиниць збереження та майна на 1650 руб.( письмовий стіл, 7 стільців, 3 шафи, 8 стелажів).
         По Глобине знищено 60 фондів, 30000 од.збереження та майна на загальну суму 53690 руб. ( будівля- 50000 руб., 5 шафи на суму 1500 руб., 7 столів – 1050 руб., 8 стільців на суму 240 руб., 2 стелажі – 600 руб. та внутрішнє обладнання на суму 300 руб.).
          Крім вище перерахованих завдань, які ставились перед районними архівами, по звітам за 1944-1945 років, які збереглися в Держархіві Полтавської області, чітко виражені напрямки роботи райархівів: це питання збирання документів, виявлення кількості діючих підприємств в районі та оказання їм методичної допомоги по діловодству та роботі архівів діючих установ.
          По звітах працівників архівів за 1944-1945 р.р. Глобинського, Градизького та В.Кринківського районів простежується напрямок їх роботи, труднощі в роботі райархівів того часу.
          Глобине – приміщення нема, робочої кімнати нема, діючих підприємств в районі 204.
Збереглося декілька “докладних записок” зав. архівом Глобинського району, де вона постійно ставить питання: коли буде приміщення для робочого місця та сховища; прохання на придбання паперу, стільців, стола, “несгораемого сундука”.
          Градизьк – приміщення нема, діючих установ в районі – 254 ( мається на увазі і кількість шкіл, медточок, сільпо, с/рад, держорганізацій, радгоспів, МТС).
        В. Кринки – приміщення нема. Проведено обстеження 138 підприємств.
        В звітах усіх трьох районів, як наслідок того, що на цей час не було приміщень, пристосованих під архівосховища, вказано, що на збереження не прийнято жодного фонду, проведено тільки обстеження архівів підприємств.
         На цей же період приходиться і робота по збору  листів, надісланих громадянами, вивезеними в німецьке рабство; робота по збору документів та списку підприємств та організацій, які працювали в період окупації, та їх  керівників.
           Цікаво, що у  всіх планах, звітах, доповідних, крім підпису завідувачів держрайархівами є підпис начальників РО НКВС.
           Вересень 1946 р. – в м. Кременчуці проводиться “кустовое совещание” завідуючих райархівами, де основним напрямом роботи було питання проведення збору документальних матеріалів періода німецької окупації. Відмічено задовільну роботу завідувача Кринківський райархівом   Вітко.
01.06.1947 р. зав. райархівом Кринківського РВВС переведено на посаду начальника конвою.  Призначений на цю посаду Криндач А.Г. пропрацював з 01.06.1947 р. по 01.11.1947 р. і був переведений на посаду міліціонера РВ МВС.
Начальником архівного відділу УМВС по Полтавській області Мамонтом направлено “ на предмет  оформления на должность зав. райархива Кринковского района” т. Леміш Тетяну Степанівну, яка приступила до роботи з 01.11.1947 р.
         25-29.06.1948 р. на 5-ти денний семінар викликались зав. райархівами  по питанню підвищення кваліфікації. На семінар прибули: Градизькій архів – Литвиненко Яків Андрійович (на даній посаді з 28.03.1947р.); Глобинський райархів – Слюсарева М. ( з 05.11.1944р.); Кринківській райархів-  Леміш Т.С. ( з 01.11.1947р.)
         По звітам за 1950 рік виявляється слідуюче.
         По Глобинському району – приміщення немає, є робоча кімната в будинку Глобинського РО МГБ. Тому всі документальні матеріали зберігаються на місці в організаціях, райархів  їх не приймає.
В звіті вже висвітлено питання здачі  в заготконтору в утіль документів, які пройшли експертизу цінності і не становили наукової цінності.
На цей час в Глобинському районі вже були виявлені випадки незаконного знищення та пошкодження документів на підприємствах і в організаціях: матеріали передавались в райпрокуратуру.
          По звіту Кринківського архіву: перевиконання по питанню обстеження архівів та діловодства на підприємствах. Матеріали на зберігання не приймаються, так як нема приміщення.
         І лише по Градизькому району “решено виделить помещение в наступающем 1951 году”. Цьому передувала рекомендація в.о. начальника управління МВС по Полтавській області полковника Логвинюка від 07.10.1950 р., де деяким районам, також Градизькому, рекомендовано поставити питання перед місцевими Радами та партійними органами по питанню отримання та обладнання приміщень для райархівів.
         По Глобинському райархіву  з 01.06.1952 року на посаду завідуючого призначено Шамало Володимира Олександровича, якого рекомендовано Глобинським РК КПЗУ.
         У 1960 році відбулася передача архівних установ із системи МВС УРСР.
         В грудні 1962 року розформовано Градизький та В. Кринківській райони і, шляхом укрупнення, створено один – Глобинський. Зав. Глобинським райархівом на той час була Гаркава Л.А.
        В березні 1963 року фонди В.Кринківського, Глобинського та Градизького райархівів, всього в кількості 512 фондів, прийняла призначена на цю посаду Ситник Раїса Єпіфанівна.
        За цей час, крім роботи, що проводилась попередніми районними архівістами по упорядкуванню та збереженню документальних матеріалів, проведенню експертизи цінності документів, посилена практична та методична допомога установам та організаціям в упорядкуванні архівного господарства, більше уваги стало приділяться організації поточного діловодства, формуванню справ з номенклатурами.
У багатьох відомчих архівах поліпшились умови зберігання документів, своєчасніше проводилось їх упорядкуваннч та передача на державне зберігання.
          Впорядкуванню документів, поліпшенню їх відбору на державне зберігання сприяли госпрозрахункові групи, які створювались при архівних відділах райвиконкомів в 1968-1973р.р.
         Нажаль, в нашому районі така група створена не була, тому нашим архівним працівникам Ситник Р.Є та Цинковській Г.М. ( з 1992р.) доводилось власними зусиллями проводити роботу по упорядкуванню документів, проведенню їх науково-технічного опрацювання.
        Найважливішим завданням залишається забезпечення зберігання документів Національного архівного фонду, створення умов для гарантованого зберігання, поліпшення технічного оснащення, продовження створення та удосконалення науково-довідкового апарату до документів. Все це забезпечить найбільш інтенсивне використання документів районного архіву.

 

nbsp;nbsp; в Кринківському райархіві

Наверх ↑