Безтравматичні весняно-польові роботи - обов'язок кожного керівника господарства

Версія для друкуВерсія для друку

Шановні керівники та працівники сільськогосподарських підприємств!

З приходом весни та настанням сприятливих кліматичних умов,  пора весняно-польових робіт є напруженою для працівників сільського господарства. У цей час сільськогосподарськими підприємствами виконується біля третини річного обсягу польових  та транспортних робіт. Все це об’єктивно збільшує вірогідність травматизму, особливо при не дотриманні правил охорони праці, гігієни праці і неналежної організації робіт.
Умови праці у сільськогосподарському виробництві мають свої особливості. В основному польові роботи виконуються на значній відстані від виробничої бази. Через це понижується контроль за безпекою працюючих зі сторони керівництва. У цих умовах підвищується особиста відповідальність за безпеку проведення робіт відповідальної особи. Також працівникам доводиться проводити цілий комплекс робіт із застосуванням мінеральних добрив, гербіцидів, протруювачів, які використовуються при підживленні посівів, протруюванні та перевезенні посівного матеріалу, сівбі, а це робота є з застосуванням отрутохімікатів. Перед початком виконання цих робіт їм необхідно пройти медичний огляд та відповідні інструктажі з охорони праці, контролювати забезпеченість та носіння спеціального одягу, використання засобів індивідуального захисту.
Для забезпечення належних умов праці на посівних роботах необхідно організовувати у польових умовах пункти обігріву й харчування працівників, а також можливість надання їм оперативної медичної допомоги у разі необхідності. Разом з тим, потрібно звертати особливу увагу роботодавців на заборону застосування праці осіб молодших вісімнадцяти років на важких роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці. Також забороняється долучати неповнолітніх до нічних, надурочних робіт, у вихідні дні та до підіймання та переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. Сьогодні багато роботодавців галузі не дбають про створення здорових і безпечних умов праці, тож не дивно, що у сільському господарстві надзвичайно низький рівень культури виробництва.
В приватних та фермерських господарствах ситуація з додержанням вимог нормативно-правових актів з охорони праці загострена, оскільки їм не вистачає відповідних знань, вони не зацікавленні у створенні належних умов праці, так як всі витрати, пов’язані з відшкодуванням шкоди заподіяної здоров’ю працівника,  лягають на Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
Основними причинами нещасних випадків є порушення інструкцій з охорони праці, Правил дорожнього руху, трудової і виробничої дисципліни, незадовільний технічний стан транспортних засобів та технологічного обладнання.
Нещасних випадків було б набагато менше, якби до профілактики виробничого травматизму як слід долучалися керівники господарств, а не тільки призначені відповідальні особи за охорону праці. Також, на превеликий жаль, не поодинокі випадки, коли значна кількість фахівців з охорони праці працює за сумісництвом, що протиріче законодавству, а тому не в змозі взяти ситуацію під належний контроль.
Назріло питання і про перегляд існуючих підходів до організації праці у сільськогосподарському виробництві з тим, щоб вони базувались в першу чергу на пріоритеті життя  та здоров’я працівників. Також потребує уваги мотивація до безпечної праці як роботодавця, так і виконавця, посилення їхньої відповідальності, організація спецпідготовки працівників, зайнятих на роботах підвищеної небезпеки. Зрозуміло, що з огляду на сучасне організаційно-економічне становище, самотужки ці проблеми незавжди можна вирішити. Потрібна окрема галузева концепція безпеки праці та промислової безпеки, яка би базувалась не тільки на його сьогоденні, а й враховувала б перспективу його розвитку.

Дмитро Яременко,
страховий експерт з охорони праці відділення
ВДФССНВ ПЗУ у Глобинському районі

Наверх ↑