«Ні!» домашньому насильству!

Версія для друкуВерсія для друку

Проблема домашнього насильства  не є новою для нашої держави. Протидіяти йому вкрай важко, бо як кривдник, так і жертва нерідко докладають усіх зусиль, щоб не «виносити сміття з хати», або через сором, або через страх, або й через безпорадність, відчуття неможливості змінити будь-що на краще, а інколи  через незнання. Гострота цієї проблеми свідчить про соціально нездорову моральну  атмосферу, відображенням якої є засоби масової інформації, телебачення та  кіно.
На захисті прав та інтересів осіб, які постраждали від домашнього  насильства  стоїть Закон України «Про запобігання  та  протидію  домашньому  насильству». Згідно з юридичним визначенням цього офіційного правового документу, домашнє насильство – це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Суб’єктами вчинення домашнього насильства можуть бути:
- подружжя;
- особи, які проживають (проживали) спільно однією сім’єю;
- їх родичі;
- опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі;
- колишнє подружжя;
- наречені;
- особи, які мають спільних дітей.
Насильство в родині  є одним із чинників, що підштовхують до скоєння правопорушень. Саме з метою запобігання рецедивам злочинів серед осіб, які перебувають на обліку у Глобинському РВ філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області, працівниками районного відділу спільно з районним центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді було проведено бесіду «Стоп насильство!» з елементами розгляду проблемних ситуацій.
В ході заходу присутні були ознайомлені з класифікацією домашнього насильства та статистикою його скоєння  в Україні В ході розгляду проблемних ситуацій клієнти центру пробації, спираючись на власний життєвий досвід, розробили дієві поради виходу з сімейних кризових ситуацій без застосування насильства. Присутні в ході жвавої дискусії дійшли до висновку, що корені дитячої агресії і, навіть злочинності, саме у відсутності поваги і взаєморозуміння між подружжям, невмінні будувати діалог між собою та з дітьми без застосування принижень і насильства. В  результаті  обговорення  теми заходу, учасники  дійшли  висновку, що  протидіяти домашньому    насильству  потрібно  шляхом звернення до установ і організацій району, функціями яких є попередження  і протидія  насильству  в  родині. Якщо  необхідно терміново припинити насильство, потрібно негайно телефонувати в поліцію – «102». Якщо ви стали свідком насильства стосовно дитини – необхідно негайно повідомити про це службу у справах дітей! Найнебезпечніший співучасник домашнього насильства – мовчання!
Присутні були  ознайомлені з суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі :відділ освіти, сім’ї та молоді районної державної адміністрацій, районний відділ поліції, районний центр соціальних служб для сім’ї. дітей та молоді, служба у справах дітей, а виконавчі органи селищних, міських   рад ,які можуть  приймати  звернення  осіб, що  постраждали  від  насильства або  осіб, які  є свідками домашнього  насильства.
За даними статистики, переважна частина постраждалих від домашнього  насильства – це жінки і діти. Корені цього ганебного суспільного явища - в нашій культурі сімейних та міжособистісних стосунків. Отже, подолати  насильство  у  сім’ї  чи  за  ознакою  статі  ми можемо, лише виховавши майбутнє покоління таким, яке вміє розв’язувати  сімейні суперечки ненасильницькими методами.
Тому формування засад відповідального і усвідомленого батьківства є основним чинником профілактики насильства в сім’ї – такий результат проведеного  заходу.

Наверх ↑